Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокуняти

Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКУНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКУНЯТИ"
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317.
Знелюдіти, -дію, -єш, гл. Сдѣлаться нелюдимымъ, одичать.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Хвосток, -тка, хвосточок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКУНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.