Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Г. Барв. 34. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. Чуб. V. 940. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. Стор. МПр. 161. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. Н. Вол. у. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.  
Кордобан, -ну, м. = кордован. Желех.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж. 1) Раст. омела, Viscum album. ЗЮЗО. І. 141. 2)дубова. Раст. Loranthus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.