Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засади́ти Cм. засаджувати.
Затру́ювати, -юю, -єш, сов. в. затруї́ти, -рую́, -їш, гл. 1) Отравлять, отравить (кого). 2) Отравлять, отравить, напитывать, напитать ядомъ. 3) Заражать, заразить. Я не хочу, щоб вона в нас ночувала, бо одно дереться, як шкури на собі не порве: ще й нас вошами затруїть. Чернигов. у.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав. Пог.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр. К. Кр. 18. Сим. 217.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. І. 192.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. Шух. І. 21. б) Pyrethrum partenium. Шух. І. 22.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.