Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Квадрат, -ту, м. Квадратъ.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Поручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Промуркотати, -чу́, -чеш, гл. Промурлыкать.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. Чуб. V. 606. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Шевч. 329. Вишивані рукавчата мають. Г. Барв. 110.
Четвертий, -а, -е. Четвертый. Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий. МВ. І. 45., Ум. четвертенький. Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте. АД. II. 115.
Шаленяк, -ка, м. = шаленець. Вх. Уг. 276.