Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку.
Верхоумка, -ки, ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла.
Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать.
Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо.
Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. 3) Родъ танца. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів.
Качан, -на, м.
1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів.
2) Кочерыжка капустная.
3) Початокъ кукурузы.
4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. качанчик. Були три синки, мов три качанчики.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Найясні́ший, -а, -е. Августѣйшій (употребл. въ титулѣ). Королю шведський, добродію, найясніший мій пане!
Призвести Cм. призводити.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Рвонув він раз, — тенета не тріщать.
2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить.
3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить.
4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі.
