Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Далечі́нь, -ні, ж. Большая даль. Куди землі за один день обійти таку далечінь, що має 900 милійонів перстов.
Запле́катися, -каюся, -єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Cм. заплентатися.
Засиса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Засасывать. 2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати... Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Червона як рожа та таки й одягна. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ум. одягне́нький.
Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. Ум. райо́к, райо́чок.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Усилковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Силиться, стараться. Не дурно ж вони так усилковувались мене випхнути.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
