Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. Це дід вікодавній.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. Бодай тая річка очеретом заросли.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Порипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть.
Учення, -ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок.