Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Дрібо́к, -бка, м. Кусочекъ, крупинка (о соли, напр.). І не раз, і не два траплялось, що в хаті не було ні дрібка соли, ні сухого сухаря. Ум. дрібочо́к.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы.
Росплескати, -ся. Cм. роспліскувати, -ся.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.