Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дучійка, -ки, ж. = дучайка. Вх. Зн. 16.
Каптій, -тій, м. Скряга. Зміев. у.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Рострощити, -щу, -щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш пи їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. К. Псал. 3. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров. Сим. 216.
Тучний 1, -а, -е. 1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263. 2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Химородити, -джу, -диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. І. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.
Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.