Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Бій, бою, м.
1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти.
2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла.
3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій.
4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Вилітання, -ня, с.
1) Вылетъ, вылетаніе.
2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Рум'янцем закрасилася живим.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Споритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться.
2) Спориться, удаваться.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати.