Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій. Желех.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Покрутити, -чу́, -тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Грин. II. 170. Саме гречка розцвілись. Рудч. Ск. І. 90. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Стрепет, -та, м. Птица стрепетъ. Крикнув перепел в ярочку, стрепет приснув над тернами. Щог. В. 53.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201.