Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились.
2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора.
Прикмета, прикміта, -ти, ж.
1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. Прикміта козацькая. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
Узда, -ди, ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь.