Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Лавута, -ти, м. Дуракъ, глупецъ. Вх. Зн. 31.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба. Мнж. 189.  
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. полове́нький. Чуб. V. 275.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Розсудець, -дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? Cм. розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували. Шевч. ІІ. 206.