Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Чонок, -нка, м. = човник 2. Части: стержень — клубец, шпулька — цівка. Вх. Уг. 247.