Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Голубка... брукає.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий.
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.