Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Засироті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла. Чуб. V. 807.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. мотовилечко.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась. Св. Л. 170.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.