Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл.
1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом.
2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався.
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Як так граться, то й хатку потеряєм. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня.