Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. В печі загоготіло.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. 3) Проросшее зерно, снопы.
Куйовдити, -джу, -диш, гл.
1) Всклокочивать.
2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.