Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Дьо́рка, -ки, ж. Въ выраженіи: дьо́рки да́ти = дьо́ру да́ти. Їх звелів ще кріпше держати, щоб не дали бува дьорки.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Золотуха, -хи, ж.
1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. 9.
2) = золотушник 2.
3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. б) Thalictrum flavum L.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Наги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, набресть на что. Ходив, ходив і нагибав десь у куточку ляду, шо він її досі й не примічав. Їхав козак з України да нагибав дівчину край долини.
Нікчемніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. . 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ.
