Викрутень, -тня, м.
1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні.
2) Плутня. Викрутнями перебувається.
3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень.
Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Ум. голоколінчик.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Ме́тений, -а, -е. Выметенный. Без хазяйки хата не метена.
Олці, -ців, м. мн. Вмѣсто: вовки. Употреблено въ думѣ (какъ подражаніе ц.-славянскому): Олці-сірохманці з великих степів набігали.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Скорість, -рости Скорость.
Спотіти, -тію, -єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
Халастра, -ри, ж. Сбродъ (о людяхъ).
