Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
До́йна прил. = дійна.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Перепихати, -ха́ю, -єш, сов. в. перепха́ти, -хаю, -єш и перепхнути, -пхну, -неш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Cм. чистина 2.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.
