Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ном. № 4147. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. Чуб. V. 24. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Мет. 29. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. Шевч. 12. 2) Нравиться. А що, хата любиться? Лебед. у.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119.
Няти, йму́, йме́ш, гл. 1) Брать. 2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133. 3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх. Рудч. Ск. І. 196.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. ІІІ. 37.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. К. ХП. 11. Г. Барв. 424. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. К. ЧР. 16.  
Ужитний, -а, -е. 1) = ужитковий. 2) О пищѣ: съѣдобный. Ужитні губи. Вх. Лем. 416.