Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Накрівави́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Напачкать кровью. Не ріж курчат у хаті, а то накрівавиш.
Невиворотний, -а, -е. Трудный для произношенія, неудобопроизносимый. Невиворотна мова.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. Селезень на ставу, утінка на плаву. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Злилось як плав. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Як плав пливе — військо йде. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Ум. плавок, плаво́чок. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки.
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою....