Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманний

Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Добу́ти, -ся. Cм. Добува́ти, -ся.
Доплу́татися, -таюся, -єшся, гл. = доплентатися. Аж опівночі хиба додому доплутаєшся. К. І. 4.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Тайний, -а, -е. = таємний. Мил. 218. У свої тенета тайні ногою попали. К. Псал. 18.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.