Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманний

Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Вітцевий, -а, -е. = батьків. Желех.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Доне́ць, -нця́, м. Донской козакъ. Лавр. 145. Ум. до́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952.
Зажа́рити, -рю, -риш, гл. Начать быстро дѣлать что-либо. Як же воно зажарило (замололо дуже), то чорти його батька зна — ну прямо ж страшно і в млині сидіти. Грин. І. 39.
Зогріток, -тку, м. Пріютъ, притонъ. Угор.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Скохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою. Щог. В. 11.
Смажений, -а, -е. Жареный. Смажена капуста. Маркев. 47. Смажене сало. Маркев. 168. Оріхи смажені — каленые орѣхи. Маркев. 168.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь. Г. Барв. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.