Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманний

Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).
Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято. Ном. № 11005.
Відтупати, -паю, -єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Змережити Cм. змережувати.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Третина, -ни, ж. 1) Третья часть. 2) мн. третини. Третій день послѣ кончины человѣка, сопряженный съ поминальнымъ обѣдомъ. Мил. 171. Ум. третинка, трети́ночка.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.