Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманний

Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННИЙ"
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу. МВ. ІІІ. 81.
Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Ді́верь, -ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Зозвати Cм. ззивати.
Обікласти, -ся. Cм. обкладати, -ся.
Перевішувати, -шую, -єш, сов. в. перевішати, -шаю, -єш, гл. 1) Перевѣшивать, перевѣсить, повѣсить на другое мѣсто. 2) Только сов. в. Перевѣшать. Сотник вас усіх перевішає. Шевч.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. Грин. II. 101.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.