Бичий, -а, -е. Бычій.
Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах.
Огулитися, -люся, -лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Испортить, изгадить, исковеркать.
2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать!
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Полінувались рано встать.
Помеженно нар. Смежно.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном).
