Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присяжний

Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЯЖНИЙ"
Аїр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені. Харьк.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Пеленувати, -ну́ю, -єш, гл. Пеленать. Годувала, пеленувала, ніченьки не досипала. Грин. III. 370.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Попередок, -дка, м. = попередень. Сумск. у.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Сояшничиння, -ня, с. = соняшничиння. Новомоск. у.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЯЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.