Визвати Cм. визивати.
Глоговий, -а, -е. = глодовий. Терновий вінець на голову клали, глогові шпильки за нігті били.
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив.
3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його.
Перве нар. = перше.
Перетика, -ки, ж.
1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ.
2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова).
3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують.
Тротина, -ни, ж. = трутизна. До синонька п'є червоним вином, невістці дає саму тротину. Ум. троти́нонька.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
