Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманно

Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННО"
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Ду́матися, -ється, гл. безл. Так я міркував, так думалося мені про усе отсе. Ком. І. 20.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Кільки Cм. кілька.
Набльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. наблюва́ти, -блюю́, -є́ш, гл. Наблевывать, наблевать. Желех.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. челядна хижа. Кухня. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.