Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притаманно

Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТАМАННО"
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку. Котл. Ен. II. 9.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину. Чуб. II. 656.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей. Кременч. у.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.
Чепуляти, -ля́ю, -єш, гл. Итти, хромая. Вх. Пч. І. 15. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТАМАННО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.