Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Глинина, -ни, ж. Частица глины.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ.
Наві́сити Cм. навішувати.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала.
Тротовина, -ни, ж. Опилки древесныя. Cм. трина.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
