Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́. Желех.
Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Рижіти, -жію, -єш, гл. = рудіти.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.