Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Желех.  
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Роз'їсти, -ся. Cм. розїдати, -ся.
Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ном. № 7737. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Кіевск. у. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ном. № 5603. Ум. хутенько. Рудч. Ск. І. 172. Хутенько йди! МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).