Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзи́ґлик, -ка, м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Шевч. 144. Царя на дзиґлик посадили. Котл. Ен. Ум. Дзи́ґличок.
Колокіл, -ко́лу, м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. Ум. колокілок.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо.
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.
Попідвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.