Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пристановище

Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. І. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. І. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАНОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАНОВИЩЕ"
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАНОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.