Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Е ні, одріка, се вже не шпачки.
Горо́хви́на, -ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати.
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.