Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. 2) = Вежа 3. Объясн. къ рис. 21. Ум. Дзвіни́чка.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня.
Зневіжити, -жу, -жиш, гл. Обмануть, поддѣть. І щоб зневіжить, збити з толку...
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Подуся, -сі, ж. ласк. отъ подушка. Ходи до Марусі на білі подусі. Спатусі на білії подусі (говорится ребенку, укладывая его спать).
Пронявкати, -каю, -єш, пронявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Промяукать.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень.
