Веретенце, веретінце, -ця, с.
1) Ум. отъ веретено.
2) мн. Раст. Equisetum arvense.
Вовконог, -га, м. Раст. Lycopus exaltatus.
Закру́чування, -ня, с. Закручиваніе.
Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. руки зложити. Умереть. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Спродаватися, -даюся, -єшся, сов. в. спро́датися, -дамся, -дасися, гл. Распродавать, распродать все. Спродавшись, загуляв так, що і в голові замакітрилось.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
