Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Обіходити, -джу, -диш, сов. в. обійти, -йду, -деш, гл.
1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Я ж тії річеньки та кругом обійшла.
2) Объ одеждѣ: сходиться. Cм. обходити.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому?
П'янісінький, -а, -е. Совершенно пьяный, пьянехонькій.
Розмежовувати, -вую, -єш, сов. в. розмежувати, -жую, -єш, гл. Размежевывать, размежевать. По тім боці Самари пани розмежовують землі.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. Ум. спинка, спи́ночка.
Уперезати, -ся. Cм. уперізувати, -ся.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
