Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приржавіти

Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРЖАВІТИ"
Вольовач, -ча, м. Зобатый человѣкъ. Угор.
Лакостки, -ків, мн. Лакомства.
Лісови́к, -ка, м. 1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях. МВ. І. 14.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Товстушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ товстуха. 2) Раст. a) Bidens tripartita L. Анн. 65. б) Phelypaea ramosa А. М. Анн. 24!). в) Plantago arenaria W. К. Анн. 258. г) Gentiana cruciata. Мил. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.