Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый.
2) Неревнивый.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились.
Патрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пантрувати. Підпали піч, та патруй, щоб не погасло.
Тако нар.
1) = так.
2) Яко-тако. Кое-какъ.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ).
