Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приколень

Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЛЕНЬ"
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Передрімати, -ма́ю, -єш, гл. Продремать больше кого либо. Давайте, хто кого передріма! — От батюшка заплющив очі та й справді дріма. Мнж. 112.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Рудч. Чп. 166. Дають мені бараболі полуплені їсти. Чуб. V. 1125. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили. Г. Барв. 194.  
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Порон, -на́, м. Паромъ. Драг. 244. Гн. І. 153. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.