Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. І. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднѣпр. у.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Черном. Cм. під 1.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія). Ном. стр. 301, № 390.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл. 1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу. Грин. І. 251. 2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині. 3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати. 4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Котл. Н. П. 377. Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув. Котл. Ен. VI. 42.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.