Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово.
Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость.
Допра́вити Cм. доправляти.
Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Ли́са, -си, ж. = лисиця. Несе мене лиса за кленові ліса. Ум. лиска, ли́сочка.
Потерманитися, -нюся, -нишся, гл. Оббиться, обтрепаться. Колеса ся потерманили, треба одмінити колеса.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. Торохтів бубон. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає.
Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.