Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Видихнути Cм. видихати.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Стор. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Ном. № 7046. Оттут би наскочить на його наглою смертю. К. ЦН. 227. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи. МВ. (О. 1862. III. 70).
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм. Мет. 297.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).