Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода. Шух. І. 81.