Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Доч, до́чері, ж. = дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. А в нас є машкара. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару.
Наштрикнути, -ся. Cм. наштрикувати, -ся.
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває.
Розбазар'я, -р'я, с. Окончаніе базара. В той день був зранку базарь, так уже к тій порі одходив, — так було вже на розбазар'ї.
Соболь, -ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2.
