Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть.
Ґо́тур 1, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus.
Жура́вочка, -ки, ж. Ум. отъ журавка.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. Cм. окликати, оголошати.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля!
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
