Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар.
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. І сама тобі коханка передам. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили.
Кремінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю.