Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый.
2) Неотчетливо говорящій.
Видумати Cм. видумувати.
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Вт... Cм. ут....
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався.
Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.
Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.