Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині.
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Затрембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю.
Лелечиня́, -ня́ти, с. Птенецъ аисть. Ум. лелечинятно.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
