Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй.
Недовіркуватий, -а, -е. Недовѣрчивый. Волынь.
Підклад, -ду, м.
1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад.
2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло.
3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, дуги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держак — древко.
Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
Чустрити, -рю, -риш, гл. 1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. 2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра.