Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсідати, -даю, -єш, сов. в. відсісти, -сяду, -деш, гл. Садиться, сѣсть далѣе, пересаживаться, пересѣсть.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Кухня, -ні, ж. Кухня. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. Ном. № 1222. У кухні неначе пекло яке палам). Стор. МПр. 72.
Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Непам'Ять, -ти, ж. Забвеніе. піти в непам'ять. Быть забытымъ. Ми, селяне та хуторяне, нічого не записували, — тим воно й пішло все те в непам'ять. К. (О. 1861. II. 227). пустити у непам'ять. Предать забвенію. Все те пускають наші земляки в непам'ять. К. Гр. Кв. ХХXII.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця. Уман. у.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались. Павлогр. у. 2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі. Павлогр. у.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.