Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригніт

Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГНІТ"
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди! О. 1861. VI. 76.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Підкотити, -ся. Cм. підкочувати, ся.
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31.
Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГНІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.