Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но!
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Патли, па́тлі, -лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Підлепний, -а, -е. 1) = підлепливий.
2) підле́пне шило. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Позмивала дітям голови.
Свердлик, -ка, м.
1) Ум. отъ свердел.
2) Часть поколодви (Cм.).
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
Шерсть, -ти, ж.
1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти.
2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей.