Відножина, -ни, ж. = віднога.
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив.
Гоца́к, -ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Москаль покинув глек да садить гоцака.
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь.
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Ум. то́вбочка.
Упокій, -кою, м.
1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати.
2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає.