Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Басамунка, -ки, ж. = крайка.
Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини.
Неправдувати, -дую, -єш, гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує.
Очередити, -джу, -диш, гл. Остепенить, удержать. Оже не очередиш (сина), що хоч йому роби, а не очередиш.
Перемолочувати, -чую, -єш, сов. в. перемолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Перемолачивать, перемолотить.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.