Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. Рудч. Ск. ІІ. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. ІІ. 29. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». Мнж. 176. 3) байдаки гонити. (Бѣл.-Нос.) и байдаки бити (Левиц. І.) = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Же́ртвувати, -вую, -єш, гл. Жертвовать.
Запопа́сти Cм. запопадати.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.
Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1. Рк. Левиц.
Спиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. спитися, зіп'юся, зіп'єшся, гл. Спиваться, спиться. Чи ти, мужу, спився, чи ти скрутився. Чул. V. 1081.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Форкання, -ня, с. Фырканіе. Желех.