Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибрести

Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРЕСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБРЕСТИ"
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Ном. № 4849. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Ном. № 3022. Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ном. № 3434. Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. Чуб. V. 692.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Обіч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Установити Cм. установляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБРЕСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.