До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Обіч нар.
1) Въ сторонѣ.
2) = побіч.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный.
2) Дураковатый.
Установити Cм. установляти.
