Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Жа́ля, -лі, ж. Жница.
Із-
Осердя, -дя, с. = осердок.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Протверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився.
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. 2) Примириться, кончить полюбовно.
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.