Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи. О. 1861. I. 264.
Гу́сівки, -вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. І. 38.
Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. Подольск. г. 2) = Ґерувати. Лубен. у. Мирг. у.
Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Здоро́вкання, -ня, с. Привѣтствіе, здравствованіе.
Кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его. Вас. 163.
Попитися, -п'ємося, -єте́ся, гл. Напиться пьянымъ (о многихъ). ЗОЮР. І. 152. АД. II. 71. Пили, пили козаченьки, та вже попилися. Грин. III. 591. Стали й там кружати, попились: Тарас насилу угадав а господу, і свати не напивались так, як тут, ізроду. Мкр. Н. 39.
Прискаржити Cм. прискаржувати.
П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.