Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштановий, -а, -е. = Баштанний.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40. 3) = ситий 3. Земля ситна. 4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16. 5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.