Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному.
Поперерубувати, -бую, -єш, гл. Перерубить (во множествѣ). Поперерубуй на троє.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! Ходім повінчаймось, моє серденятко. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. 3) — в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. 4) — коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. 5) — дитиною. Быть беременной. Я тоді оцією дівчиною ходила. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. 6) — до вітру. Испражняться. 7) — на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. 8) — під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. 9) — по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. 10) — своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11) — утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. 12) — ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Од гучних мазурок ходять ходором палати. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати.