Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Відпинати, -на́ю, -єш, сов. в. відіпняти и відіп'яти, -ану, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть, отвязывать, отвязать. Желех.
Зи́бком нар.кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить. Борз. у.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Халамаідол, -ла, м. Брань. Ах ти халамаідол! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).