Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура. Звенигор. у. Д. Эварн.
Кожушина, -ни, ж. Тулупъ болѣе легкій. Вас. 154. Ой загину, дівчино, загину, викинь мені вікном кожушину. Чуб. 5. 57. То ви, діду Панасе, вмієте й кравцювати?.. Пошиєте ж мені кожушину, як прийде зіма. Левиц. І. 101.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза). Мнж. 188.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли. ЕЗ. V. 86.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Уймак, -ка, м. Захваченный въ неволю, въ плѣнъ. Син пійшов у кримські уймаки. К. ПС. 110.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.