Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянутиЗдається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Посапувати, -пую, -єш, гл. Выполоть сапо́ю.
Прикройний, -а, -е. 1) Укромный. Постав сани у прикройному місці. 2) О сапогѣ: съ пришитыми къ голенищу головками. Вас. 161.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.). Угор.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.