Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Харьк. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину. Грин. III. 634.
Комариця, -ці, ж. = комарь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. комари́чка.
Купчити, -чу, -чиш, гл. 1) Продавать. Вх. Лем. 430. 2) Вмѣстѣ, въ кучѣ находиться. Вх. Лем. 430.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Обміняння, -ня, с. Обмѣнъ. Пав'яний вінець до вінчання, срібний перстінь до обміняних. Гол. IV. 548.
Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Рештант, -та, м. Арестантъ. Їх на роботу з рештантами не виганяли. ЗОЮР. І. 78.