Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почимхати

Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Вх. Зн. 43. Так почімхав, аж сі за ним закурило. Гн. II. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИМХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИМХАТИ"
Ватралька, -ки, ж. Родъ кочерги, но не загнутой, а лить разширенной и расплющенной на концѣ. Вх. Лем. 395.
Вилога, -ги, ж. Родъ отворота спереди на груди въ сермягѣ или кафтанѣ. Гол. Од 23, 55. Чуб. VII. 420, 421. Сукмана з суконними вилогами. Гол. Ум. виложка.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Грин. III. 667.
Крижанка, -ки, ж. = крижавка. Желех.
Кущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Посмирнішати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИМХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.