Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почавчити

Почавчити, -чу, -чиш, гл. = почавити. Пачавчили ягоди. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧАВЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧАВЧИТИ"
Вицюстрити, -стрю, -риш, гл. Сильно высѣчь (розгами).
Гайвороня, -няти, с. Граченокъ.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ. Вх. Зн. 12.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧАВЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.