Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі.
Єдама́шковий, -а, -е. = адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні.
Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Плащ, -ща, м. Плащъ. Ліг під ліжком, а плащ покинув на ліжку.
Прати, перу́, -ре́ш, гл.
1) Стирать, мыть. Буду хуста прати.
2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.
2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи.
Присуд, -ду, м.
1) Приговоръ.
2) Юрисдикція. І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Прягти, -жу, -жеш, гл.
1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Стала на сковороді прягти молоко.
2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу.
3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї.