Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Живу́чий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало.
Падкати, -каю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку?
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща.
Повирімнювати, -нюю, -єш, гл. = повирівнювати.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
