Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли. Н. п.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався? Зміев. у.
Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.