Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Водопілля, -ля, с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Шкребло, -бла, с. Скребница. Кіев. г.