Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ.
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Вигулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вигулятися, -ляюся, -єшся, гл. Нагуливаться, нагуляться. Гості добре вигулялись і виголодались. Порано ще, каже, небого, ще вигуляйся (бо молода).
Вичесати Cм. вичісувати.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
