Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану!
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл. — кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала.
Куря, -ря́ти, с.
1) = курча.
2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Позадовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.
