Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похіп

Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХІП"
Випарити, -ся. Cм. випарювати, -ся.
Головко, -ка, м. = головань 1. 2) Названіе вола. Г. Барв. 242.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Палениця, -ці, ж. 1) = паленина. Вх. Лем. 446. 2) Печеная прѣсная лепешка. Фр. Пр. 137.
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХІП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.